Свобода преси

2023-05-03

3 травня згадують журналістів, які загинули під час виконання своїх професійних обов’язків або стали жертвами політичного терору. В цей день вся журналістська спільнота відзначає Всесвітній день свободи преси.

Українська преса як політична трибуна колоніально-пригнобленої нації і за Російської імперії, і в епоху тоталітарного СРСР вимушена була розвиватися в умовах тиску, заборон і прямого насильства. Вихід першої на Наддніпрянщині україномовної газети «Хлібороб» у 1905 році після виходу п’ятого номеру газети було заборонено імперською цензурою. Найпопулярніший у під російській Україні часопис «Рада» російська влада закрила з початком Першої світової війни.

У березні 1917 року зрікся престолу цар, у Києві постала Українська Центральна Рада, яку очолив Михайло Грушевський. На 19 березня українці готують у Києві велику маніфестацію, що має продемонструвати свою силу. Проте у Києві ще немає жодної української газети, а ті періодичні видання, які відродилися після царських заборон, мали з’явитися вже після маніфестації. Тому вирішено було якнайшвидше зредагувати перше число «Вістей з Української Центральної ради у Києві». Це число газети було надто скромним за поліграфією, проте революційну роль воно відіграло. 19 березня 1917 року на Першому українському святі свободи, де під жовто-блакитними прапорами зібралося близько 100 тисяч українців, «Вісті з Української Центральної ради у Києві» стали одним із символів відродженого українства.

У «Споминах» Михайло Грушевський зазначив, що редагував перше у Києві число першої відродженої української газети Іваницький: «молодий правник, який потім трагічно закінчив своє життя – вкинений у корабельну піч матросами». Йдеться про Костянтина Іваницького, згодом – члена Одеської української військової ради. Збільшовизовані матроси під час муравйовського терору в Одесі спалили його живим у корабельній печі крейсера «Алмаз», перетворивши це судно на плавучу катівню.

Українці завжди дорого платили за те, аби їхнє друковане слово було вільним. За поширення редагованого В’ячеславом Чорноволом «Українського вісника» громадяни отримували реальні терміни ув’язнення. Найдорожчу ціну за відстоювання вільного слова вже у незалежній Україні заплатив журналіст Георгій Гонгадзе.

Вітаємо вільних та не заангажованих журналістів з Всесвітнім днем свободи преси. Сподіваємось, що в нашій країні ваша творча праця буде спрямована на оприлюднення правди, всі ваші розслідування принесуть вам не тільки славу, а й повагу від наших громадян.