Читаючий Четвер. Данте Аліг'єрі "Божественна комедія"

2021-01-28

Чи чув ти про Дантове
пекло колись,
Про грізні його терцини?
Кого засудить туди поет,
Той вже там і загине Генріх Гейне

У Флоренції далекого 1265 народився всесвітньо відомий італійський поет, «батько» італійської мови - Данте Аліг’єрі. Був обмовлений та вигнаний з рідного міста, яке дуже любив і помер у вигнанні в місті Равенні у 1321 році.

Саме цю Людину спочатку італійці, а потім і інші європейці, визнали еталоном особистості далекого майбутнього. Для Італії ж він уже більше 750 років — національний пророк. Перша половина ХIV століття — це воістину «Епоха Данте».
Своєюколосальною ерудицією Данте повністю був зобов'язаний собі самому, бо все життя займався самоосвітою, добре знав античну і сучасну для його часу літературу, орієнтувався у природничих науках.

У 2021 році виповнюється 700 років від створення всесвітньо відомої поеми Данте Аліг’єрі «Божественна комедія». Саме у 1321 році Данте закінчив найвидатнішу працю свого життя. Він почав писати поему десь у 1306 році.

Мова в «Божественній комедії» ведеться від першої особи. Де головний герой - сам Данте – здійснює подорож від Пекла через Чистилище до Раю. Твір скалатається із 100 пісень. «Комедія» - тому що написана на «вульгарному» тосканському діалекті, а не на звичній тоді латині. А «Божественна», тому що такий епітет застосував до неї Джованні Бокаччо, дослідник творчості і перший біограф Данте.

Цей твір справжня середньовічна енциклопедія наукових,політичних,філософських,моральних,богословськихзнань.Визнаєтьсянайбільшимпам'ятникоміталійськоїтасвітовоїкультури.Уньомузнайбільшою повнотою втілився світогляд поета.Данте виступає тут як останній великий поет середніх віків,поет,який продовжує лінію розвитку середньовічної літератури.

Поет жив у страшний час, коли смерть завжди була поруч, коли людей закопували за провину живцем в землю вниз головою чи спалювали живцем на розпеченій жаровні. Душа геніального італійця волала до милосердя і справедливості, до людяності і свободи.

Але найбільше у поемі вражає презирство автора до земних владик: пап, імператорів, королів, які проливають чужу кров і зневажають людські і небесні закони.

Данте – це всесвітня спадщина. Він предтеча гуманізму в літературі.

«Божественна комедія» Данте Аліг’єрі варта того щоб її читали, віна була, є і буде актуальною. Бо змінюються технології, а от людина, нажаль, лишається не змінною: жадібною, заздрісною, пихатою, ненажерливою, особливо ті хто стоїть на більш вищому щаблі влади. А так хотілося б щоб змінювались і провладні люди…

Романенко Л.В.