Голодомор – чорна сповідь моєї Вітчизни
2018-11-22
Ні труни, ні хрестів
І ні тризни!
Прямо в яму,
Навіки-віків!
Чорна сповідь моєї Вітчизни
І її затамований гнів
Голод … Це страшне слово повертає нас у далекі 1932-1933 роки.
Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.
Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору.
А тому варто робити все, щоб їх нащадки, особливо молодь, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минути ніколи не повторились.Головне завдання бібліотеки – донести правду сучасникам про цю трагедію.
Так, 22 листопада в міській бібліотеці було проведено урок-реквієм «Голодомор – чорна сповідь моєї Вітчизни» бібліотекарем юнацького абонементу Сербул Г.М. для учнів 10 А класу Кам’янської ЗОШ №1, де класний керівник Архип’юк Л.М.Захід розпочався звуками музики «Реквієм» В. Моцарта та відео-презентацією «Пам’яті жертв Голодомору».
Учні уважно слухали про трагічні сторінки тих страшних подій української історії. Бібліотекар у своїй розповіді висвітлила тему Голодомору 1932-1933 рр. в Україні.
Це наша історія, і ми повинні знати і пам’ятати.Наприкінці заходу присутні вшанували пам’ять померлих запалюванням свічки і хвилиною мовчання, та пом’янули шматочками хліба, ціна якому – життя. Бібліотекар ознайомила учнів з книжковою виставкою «Великий голод – вічний гріх», яка була влаштована в читальному залі бібліотеки, та на якій представлені книги про геноцид української нації.
Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого, тому що пам’ять – це нескінченна книга в якій записано все життя: і життя людини і життя країни.
