Стежина на Чернечу гору

2017-05-15

Чернеча гора біля Канева… Варто почути про неї – і відразу в уяві кожного, хто хоч раз побував на ній, виринає невисока, мальовнича, незрівнянна в своїй напрочуд дивній красі гора над могутнім Дніпром, навічно пов'язана з ім'ям геніального сина українського народу Т.Г. Шевченка.

У змученому серці поета жила його давня мрія лишитися серед цієї неповторної краси назавжди:

Я тільки хаточку в тім раї
Благав, і досі ще благаю,
Щоб хоч умерти на Дніпрі,
Хоч на малесенькій горі…

Як і заповідав поет його поховано на горі біля Канева, а день поховання Шевченка на рідній землі став святим для України. Напередодні 156 річниці перепоховання Т. Шевченка на Чернечій горі бібліотекар читального залу Онойко Т.В. провела літературну годину «Стежина на Чернечу гору» за участю юних читачів Кам'янської ЗОШ№2 9-Б класу. Поетичні рядки безсмертного Кобзаря особливо проникливо декламували: Чередніченко Софія, Волошин Ірина, Бандура Каріна, Майстренко Анна та Кисленко Аліна.

І мене в сім'ї великій,
в сім'ї вольній, новій,
не забудьте пом'янути
незлим тихим словом.

Так заповідав поет. І нащадки свято бережуть пам'ять про нього.